Що таке книга?
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ З КНИГОЮ
- Обгорни книгу в папір - не бруднитиметься обкладинка.
- Не можна брати книгу брудними руками.
- Не читай книгу під час приймання їжі: можеш книгу забруднити.
- Не клади в книгу олівців, ручок та інших товстих предметів - від цього рветься палітурка.
- Не загинай ріжків на сторінках книги, зроби собі закладинку.
- Не рви сторінок, не малюй і не пиши нічого в книзі, не роби в ній ніяких поміток.
- Не перегинай книгу - від цього вириваються сторінки.
- Перегинаючи прочитану сторінку, тримай її за верхній край.
- Не читай книгу на сонці, щоб не вигорали сторінки.
Загадки:
1. Ти розмовляй частіше з нею –
будеш вчетверо розумніший. (Книга).
2. Хто говорить мовчки (Книга).
3. Поле біле, чорні вівці (Папір та
літери).
4. Не дерево, а з листочками,
Не сорочка, а зшита,
Не людина, а розповідає (Книга).
5.Лежить,
мовчить, а сто нерозумних навчить. (Книга).
6.Язика
не має, а науки навчає. (Книга).
7.Дерево
- не дерево, а листки має, Той буде мудрим, хто їх добре знає. (Книга).
8.Бачить
- не бачить, Чути - не чує. Мовчки говорить, Дуже мудрує. (Книга).
9.Сама
я нічого не знаю, та всіх розуму навчаю. (Книга).
ВІРШІ
ДАРУНОЧОК
— Що тобі подарувати? —
Запитала в сина мати.—
Чи сопілку, чи машину,
Чи штанці, чи сорочину?..
— Ні! — сказав Романко.—
Ні! Треба іншого мені.
— А який би ти від тата
Взяв даруночок на свята?
Чи топірчик, чи крисаньку,
Чи смішного Ваньку- встаньку?..
— Ні! — сказав Романко.—
Ні! Треба іншого мені.
— Що ж тобі подарувати? —
Розвела руками мати.
Ну, а син принишк, як мишка,
Потім каже: — Хочу книжку!..
І одержав син на свята
Гарну книжечку від тата.
В книжці все, що є на світі,
Завжди може Ромко стріти:
І сопілку, і машину,
І штанці, і сорочину,
І топірчик, і крисаньку,
І смішного Ваньку- встаньку,—
В книжці все, що є на світі,
Кожен легко може стріти.
Леонід Глібов
Запитала в сина мати.—
Чи сопілку, чи машину,
Чи штанці, чи сорочину?..
— Ні! — сказав Романко.—
Ні! Треба іншого мені.
— А який би ти від тата
Взяв даруночок на свята?
Чи топірчик, чи крисаньку,
Чи смішного Ваньку-
— Ні! — сказав Романко.—
Ні! Треба іншого мені.
— Що ж тобі подарувати? —
Розвела руками мати.
Ну, а син принишк, як мишка,
Потім каже: — Хочу книжку!..
І одержав син на свята
Гарну книжечку від тата.
В книжці все, що є на світі,
Завжди може Ромко стріти:
І сопілку, і машину,
І штанці, і сорочину,
І топірчик, і крисаньку,
І смішного Ваньку-
В книжці все, що є на світі,
Кожен легко може стріти.
Леонід Глібов
Загадка
Бачить — не бачить,
Чути — не чує.
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.
Часом захоче —
Правди навчає,
Іноді бреше,
Всіх звеселяє.
Люба розмова, —
Будемо, діти,
З нею довіку
Жити- дружити.
Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартовлива?
Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька —
Книжка, та й годі.
Анатолій Камінчук
Чути — не чує.
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.
Часом захоче —
Правди навчає,
Іноді бреше,
Всіх звеселяє.
Люба розмова, —
Будемо, діти,
З нею довіку
Жити-
Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартовлива?
Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька —
Книжка, та й годі.
Анатолій Камінчук
Книжечка про маму
Досить жартів,
Годі сміщки,
Ми берем у руки
Книжку.
Кожна літерка
І кома
Нам відома,
Нам знайома.
Прочитайте й ви
Із нами
Гарну книжечку
Про маму!
Дмитро Павличко
Годі сміщки,
Ми берем у руки
Книжку.
Кожна літерка
І кома
Нам відома,
Нам знайома.
Прочитайте й ви
Із нами
Гарну книжечку
Про маму!
Дмитро Павличко
Книжка
Світло об'являється,
Як відкриєш книжку.
Де ж воно дівається,
Як закриєш книжку?
Не впадай в зажурості,
Мій малий читачу,
Я те світло мудрості
В твоїм серці бачу.
Оксана Сенатович
Як відкриєш книжку.
Де ж воно дівається,
Як закриєш книжку?
Не впадай в зажурості,
Мій малий читачу,
Я те світло мудрості
В твоїм серці бачу.
Оксана Сенатович
Тиждень книжки
Тиждень книжки! — зазвучало
Серед міста, як сигнал.
За годину місто стало
Як один читальний зал.
Всі читають урочисто —
І безвусі, й вусачі.
Скільки мешканців у місті,
Стільки в місті й читачів.
У тролейбусах читають,
Щось мугикають під ніс.
Сторінки перегортають
Під ритмічний стук коліс.
Лиш з малими читачами
В хаті клопіт вечорами:
Від книжок, хоч треба спати,
їх ніяк не відірвати!
За той тиждень розмаїті
Полюбились так книжки,
Що кладуть донині діти
На ніч їх під подушки.
Платон Воронько
Серед міста, як сигнал.
За годину місто стало
Як один читальний зал.
Всі читають урочисто —
І безвусі, й вусачі.
Скільки мешканців у місті,
Стільки в місті й читачів.
У тролейбусах читають,
Щось мугикають під ніс.
Сторінки перегортають
Під ритмічний стук коліс.
Лиш з малими читачами
В хаті клопіт вечорами:
Від книжок, хоч треба спати,
їх ніяк не відірвати!
За той тиждень розмаїті
Полюбились так книжки,
Що кладуть донині діти
На ніч їх під подушки.
Платон Воронько
Як багато знаю я
В мене є книжок багато —
І новенькі, і старі.
Як піду до школи з татом,
Всі книжки віддам сестрі.
Хай вона сама читає
Про лисичку й журавля.
Хай вона тепер узнає,
Як багато знаю я.
І новенькі, і старі.
Як піду до школи з татом,
Всі книжки віддам сестрі.
Хай вона сама читає
Про лисичку й журавля.
Хай вона тепер узнає,
Як багато знаю я.
Прислів’я і приказки про книгу
- Без хліба легше прожити, аніж без книги.
- Будеш з книгою дружити — буде легше в світі жити.
- Будеш книги читати, будеш все знати.
- В домі без книги, як без вікон, темно.
- Весела книга радість приносе.
- Весела книжка — твоя радість.
- Гарна книга научить, а погана намучить.
- Де розумом не дійду, то в книжці знайду.
- День без книги, що обід без хліба.
- Дім без книги — день без сонця.
- Для розумного книга — найгарніший подарунок.
- Життя без книжок весна без квітів.
- З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг знання.
- З книгою дружити — в роботі не тужити.
- З книгою жити — з добром дружити.
- З книгою подружишся, розуму наберешся.
- З ручаїв — ріки, з книжок — знання.
- Знання — сонце, книга вікно.
- Золото добувають із землі, а знання — з книжок.
- Книга — дзеркало життя.
- Книга — міст у світ знань.
- Книга — морська глибина, то почерпни аж до дна.
- Книга — світ, книга серцю привіт.
- Книга — твій друг, без неї, як без рук.
- Книга в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.
- Книга вчить, як на світі жить.
- Книга для дітей, що волога для полів.
- Книга для розуму — що теплий дощ для зерна.
- Книга для розуму — що теплий дощик для посіву.
- Книга добру навчить, від дурного відверне.
- Книга і труд хороші плоди дають.
- Книга корисна, коли її читають.
- Книга мала, та серцю люба
- Книга не пряник, а дітей до себе манить.
- Книга подібна воді — дорогу проб’є усюди.
- Книга ростить людину.
- Книга, а не борода робить чоловіка мудрим.
- Книгу прочитав — на крилах політав.
- Книгу читай, розуму набирай.
- Книгу читати — все знати.
- Книгу читати — не язиком чесати.
- Книгу читають не очима, а розумом.
- Книгу, як око своє бережіть, бо без книги не можна жить.
- Книжку купити — свято собі зробити.
- Книжку прочитав — і розумним став.
- Кому книга розвага, а кому навчання.
- Ледачому і книжку підняти важко.
- Ледачому любі мед та пряник, а розумному книги.
- Людина без книги, як ліхтар без свічки.
- Людина без книги, як риба без води.
- Молодому книга — крила, а старому — кийок.
- Мудра книга — твій розум.
- Мудрим ніхто не родився, а з книжок навчився.
- Мудрої книги мова — не полова.
- Не на користь книжку читати, коли вершки лиш знімати.
- Нема розумного сусіда — з книгою поговори.
- Одна книга тисячі людей навчає.
- Одна мудра книга краща від найбільшого багатства.
- Письменному книжка в руку.
- Поки ледачий байди б’є, розумний з книжок знання бере.
- Прочитав добру книгу зустрівся з другом.
- Розум без книги, що птах без крил.
- У домі без книги, як без вікон, темно.
- У Землі супутник — Місяць, у людини — книга.
- Хліб наснажує тіло, книга — розум.
- Хороша книга — свято.
- Хороша книга яскравіша за зірку.
- Хочеш пізнати світ — читай книжки.
- Хто багато читає, той багато знає.
- Хто книгу читає, в того розум прибавляє.
- Читай змолоду — пригодиться на старість.
- Що книга, то розум.
- Щоб правду знати, треба книжки читати.
Комментариев нет:
Отправить комментарий